Музей Лесі Українки в Ялті - один з чотирьох українських музеїв, присвячених великій поетесі нашого народу. У кожного з них - в Києві, Новоград-Волинському, Колодяжному, що на Волині, - своя історія. Але історія Ялтинського музею, наймолодшого серед них, мабуть, найскладніша.

Три роки з прожитих поетесою 42-х припадає на Крим, з них два вона провела в Ялті. Тисячу днів і ночей її серце билось в унісон з прибоєм Чорного моря. Тут народжувались твори, у яких зупинялись кримські миттєвості, щоб зберегтись в обіймах слова Лесі Українки на віки - "Кримські спогади", Кримські відгуки", "Над морем", "Кассандра" та ін.

На початку 70-х років, напередодні 100-літнього ювілею поетеси, в Ялті виникла ініціативна група зі створення музею Лесі Українки. До неї увійшли ялтинські інтелігенти, краєзнавці, митці, зокрема колишній учень Лесі Українки, винороб-науковець Микола Охріменко, палкі прихильники творчості поетеси Олексій Нирко, Олександр Януш, Остап Кіндрачук та ін. В результаті зусиль ініціативної групи було споруджено пам'ятник Лесі Українці, установлено меморіальну дошку на будинку, де 1897 року вона проживала, започатковано збір експонатів. Однак гоніння національної інтелігенції 70-х років припинило конструктивну роботу над музеєм. Натомість у будинку, звільненому від мешканців з метою вшанування Лесі Українки, була відкрита експозиція так званого "Музею дореволюційної прогресивної російської та української культури" - відділу Ялтинського краєзнавчого музею.

Повністю реставрація будинку завершилась в період краху СРСР. Тоді наступила смуга гострої полеміки: "Яким бути музею?" Відповіддю на поставлене запитання стало відкриття 1991 р. експозиції "Леся Українка і Крим" (до 120-річчя з Дня народження Лесі Українки). Незабаром, 10 вересня 1993 року, під тиском Ялтинського міського товариства "Просвіта", осередку Союзу українок, принципової позиції громадськості опір можновладців було остаточно подолано і в Ялтинському міськвиконкомі прийняли рішення про надання експозиції "Леся Українка і Крим" статусу "Музей Лесі Українка" (на правах відділу Ялтинського державного історико-літературного музею).

Завдяки поповненню фондів музею та допомозі Міжнародного Фонду "Відродження" до 10-річчя незалежності України була відкрита нова експозиція музею - "Ломикамінь". Проте завдання музею - не лише консервація документів, знакових речей епохи тощо, а й наукова, популяризаторська робота, значення якої значно зростає в нинішніх умовах. Музей Лесі Українки не лише пропагує ім'я своєї патронеси, його завдання - відкрити для жителів Ялти та численних гостей курорту розмаїтий світ української культури, який, на жаль, і досі для багатьох наших сучасників є terra incognita. До того ж так чи інакше культурологічна робота музею сприяє утвердженню української державності на Кримському півострові - не гаслами і барикадами, а повсякденним випромінюванням світла, яке кличе до себе здорові націотворчі сили на Південному березі Криму. На базі музею свого часу сформувалась перша українська школа в місті, музейні приміщення стали додатковими аудиторіями для студентів Кримського державного гуманітарного інституту, тут збираються активісти товариства "Просвіта", Союзу українок, "Кримської куті" (клубу української творчої інтелігенції Ялти), заснований ексклюзив-театр "Сім муз"... Ми пишаємось друзями музею, серед яких відомі письменники і вчені, політики і артисти. Зростає українознавча бібліотека при музеї, на ошатній терасі знову народжуються нові ідеї та проекти.

Нещодавно музей відзначив своє перше 10-річчя. Настала пора знайти своє місце і в глобальній Iнтернет-мережі. Сподіваємось, що ми не загубимось в її безмежному павутинні, а зуміємо з його допомогою розпочати новий етап у зростанні горизонтів пломеню, запаленого в кримському курортному місті Ялті творчою іскрою великої поетеси України.

Світлана КОЧЕРГА

ШУКАЄМО СПОНСОРІВ НА НОВІ КРИМСЬКІ ПРОЕКТИ

Олександра Семиліт – бандуристка, лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів, студентка Львівської національної академії ім. М. Лисенка, аспірантка Кримського гуманітарного університету (м. Ялта)
На придбання старосвітської бандури, яка буде використовуватись у проекті «Бандурні псалми».

Світлана Кочерга – заслужений працівник культури АР Крим, докторант Волинського національного університету ім. Лесі Українки
На видання посібника «Інтелектуальна парадигма культурософії Лесі Українки» та монографії «Культурософія Лесі Українки. Семіотичний аналіз текстів».

Олександра Вісич – художній керівник Народного аматорського театру «Сім Муз» при Музеї Лесі Українки в Ялті
На постановку вистави «Адвокат Мартіан» за однойменним твором Лесі Українки (до 140-річчя з дня народження письменниці). Режисер – заслужений артист України Тарас Жирко.

e-mail:lesya.museum@gmail.com